Академічна доброчесність

АКАДЕМІЧНА ДОБРОЧЕСНІСТЬ – це сукупність етичних принципів та визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу з метою забезпечення довіри до результатів навчання, попередження порушень освітнього процесу.
ПОРУШЕННЯМ АКАДЕМІЧНОЇ ДОБРОЧЕСНОСТІ ВВАЖАЄТЬСЯ:
– академічний плагіат;
– самоплагіат;
– фабрикація;
– фальсифікація;
– списування;
– академічне шахрайство;
– виконання на замовлення та (або) продаж академічних текстів (планів роботи,конспектів занять, сценаріїв свят, розваг, ранків, курсових, кваліфікаційних робіт, оформлення досвіду);
– приписування результатів колективної діяльності одній або окремим особам без узгодження з іншими учасниками авторського коллективу, або внесення до списку авторів навчально-методичної праці осіб, які не брали участь у створенні продукту;
– академічний обман;
– академічне хабарництво;
– конфлікт інтересів;
– приватний інтерес;
– службова недбалість;
– зловживання впливом.
Академічний плагіат – оприлюднення (частково або повністю) результатів роботи , виконаних іншими особами, як результатів власного дослідження (творчості), та/або відтворення опублікованих текстів (оприлюднених творів мистецтва) інших авторів без зазначення авторства, без належного оформлення посилань.
Використання запозичених текстів у письмових роботах допускається за умови, що зазначені всі джерела запозичень. Перевірці на академічний плагіат підлягають:
– навчальні проекти, кваліфікаційні роботи (проекти) , методичні праці , досвід роботи, конспекти занять, сценарії свят, розваг), а також дистанційні курси.
Форми академічного плагіату:
– використання у власному творі чужих матеріалів (зображень, тексту), у тому числі з мережі Інтернет, без належних посилань;
– фрази або цитування матеріалу, створеного іншою особою, як опублікованого, так і ні, без належного дотримання правил цитування;
– спотворене представлення чужих ідей;
– представлення в якості власного твору матеріалу, що був отриманий з Інтернету, або від третіх осіб в обмін на фінансову винагороду / послугу чи соціальні зв’язки.
Самоплагіат – оприлюднення (частково або повністю) власних раніше опублікованих методичних матеріалів, як нових результатів.
Фабрикація – вигадування даних чи фактів, що використовуються в освітньому процесі .
Фальсифікація – свідома зміна чи модифікація вже наявних даних, що стосуються освітнього процесу .
Списування – виконання письмових робіт із залученням зовнішніх джерел інформації, крім дозволених для використання.
Необ’єктивне оцінювання – свідоме завищення або заниження оцінки результатів навчання здобувачів освіти.
Академічне шахрайство – передбачає будь-які дії учасників освітнього процесу змістом яких є:
– посилання на джерела, які не використовувалися в роботі;
– списування;
– використання без відповідного дозволу зовнішніх джерел інформації ;
– повторна публікація своїх методичних наробок та матеріалів.
Академічний обман – надання завідомо неправдивої інформації стосовно власної освітньої діяльності чи організації освітнього процесу.
Академічне хабарництво – надання (отримання) учасником освітнього процесу чи пропозиція щодо надання (отримання) коштів, майна чи послуг матеріального або нематеріального характеру з метою отримання неправомірної вигоди в освітньому процесі. В свою чергу, неправомірна вигода-це грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, будь-які інші вигоди нематеріального чи не грошового характеру, які обіцяють, пропонують, надають або одержують без законних на те підстав.
Конфлікт інтересів – наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об’єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень.
Приватний інтерес – будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв’язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних організаціях.
Службова недбалість – невиконання або неналежне виконання службовою особою своїх службових обов’язків через несумлінне ставлення до них, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам окремих юридичних осіб.
Зловживання впливом – пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди особі, яка пропонує чи обіцяє (погоджується) за таку вигоду, або за надання такої вигоди третій особі вплинути на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави.